Що таке дефляція

Традиційно у свідомості наших співвітчизників інфляція сприймається як вкрай негативний процес, який згодом знижує купівельну спроможність зароблених коштів. А ось економічний антипод інфляції, дефляція — поняття у певному сенсі небачене і навіть частково бажане. Вже частково встигнувши звикнути до «сюрпризів» щодо знецінення грошей у 1993, 2008 та 2015 роках, багато хто навіть хотів би побачити на власні очі процес, коли ціни не збільшуються з часом, а навпаки, знижуються, і гроші нарощують свою купівельну спроможність. Це могло б навіть послужити якимось перепочинком. Враховуючи постійну боротьбу з інфляцією, жорсткі заходи ЦБ щодо таргетування та стримування інфляції, допустити певне посилення купівельної спроможності було б бажано.

Але, якщо в Україні дефляція є своєрідною «економічною дивиною», то низка країн ведуть боротьбу з цим процесом. Прикладом можуть бути країни Європи та Японія. Що робить цілком логічним питання — чи настільки позитивний процес дефляції, чи він більше нагадує скриньку Пандори у гарній святковій стрічці? У цій статті ми розповімо вам, що в собі таїть таке незвичне для вуха поняття, як дефляція.

Економічний сенс та наслідки дефляції

Логічно зрозуміло, що таке дефляція. Це економічний процес, при якому знижується рівень цін на товари та послуги, що є зворотнім процесом по відношенню до інфляції. Давайте розберемося по суті цього процесу. Якщо ми припустимо ситуацію зниження цін, то населенню стане невигідно робити покупки зараз, оскільки завтра на ці гроші можна буде купити ще більше. І, природно, насамперед це торкнеться найбільш капіталомістких товарів, таких як нерухомість та автомобілі. До речі, з динаміки продажів цих груп товарів економісти судять про готовність населення до витрат. Наприклад, продукти харчування доводиться купувати регулярно незалежно від інфляційно-дефляційних циклів.

Вся економіка базується лише на двох поняттях: попиті та пропозиції, а також їх балансі, причому будь-який дисбаланс може мати негативні наслідки. Так, у разі дефляції при різкому зменшенні попиту з боку населення відбудеться затарювання складів підприємств, які для стимулювання продажів скорочуватимуть вартість своїх товарів і послуг. Однак після досягнення певного кордону для подальшого зниження вартості підприємства почнуть оптимізувати процес виробництва. А в будь-якому підприємстві однією з основних витратних статей є зарплата працівників, отже почнеться процес звільнень, внаслідок якого підвищиться безробіття. А за відсутності надходжень коштів населення почне економити ще більше, і, по суті, коло замкнеться.

Таким чином, можна поставити певний знак рівності в поняттях «дефляція та рецесія». Справа в тому, що при дефляції, що розвивається, починають стагнувати виробництво і продажі, і економіка переходить у фазу «консервації». Крім виробничих процесів, страждає і фінансова система, оскільки людям стає невигідно зберігати гроші у банках, бо вартість грошей і так збільшується. Відповідно населення починає вилучати свої кошти, а для будь-якого банку найстрашнішим кошмаром є синхронне звернення вкладників за своїми грошима. Звичайно, в подібних умовах банки перестають видавати кредити, тому що гроші доводиться видавати вкладникам, а останні в подібних умовах починають звертатися до банків все частіше за своїми кревними, помітивши зростання ризиків банківської системи.

За відсутності кредитування бізнес починає страждати, оскільки нові проекти вимагають грошових вливань, які найчастіше проводяться за допомогою кредитування. Всі ці процеси починають супроводжуватися дефіцитом державного бюджету, тому що левовою часткою для його утворення є податки, а база оподаткування починає зменшуватися. І однією з форм дій у подібній ситуації є збільшення податкових ставок з боку держави для збереження бюджетного рівня, що є додатковим ударом по населенню. Таким чином, дефляція є дуже небезпечним економічним явищем, причому навіть небезпечнішим, ніж інфляція. Дефляція складніше піддається виправленню і є тривалішим у порівнянні з інфляційними вибухами. Велика депресія США у період із 1929 по 1934 гг. розвивалася на тлі дефляційних процесів, на боротьбу з якими пішли роки, і було задіяно величезну кількість ресурсів.

Боротьба з дефляцією

Щодо оздоровлення економіки від дефляції: насамперед необхідний вихід із режиму «жорсткої економії» та розвиток, що, у свою чергу, призведе до появи грошей у населення та почне стимулювати здійснення витрат. Це запустить зростання цін і розгорне дефляцію, а підприємства розвиватимуться, знову почнуть створюватись робочі місця, що скоротить безробіття.

Для досягнення такої доброї картини потрібні заходи з боку центрального банку: активне вливання грошей в економіку шляхом зниження відсоткових ставок та накачування економіки ліквідністю. У подібних умовах можливість отримання «дешевих грошей» бізнес стає більш рентабельним. Це стимулює його розвиток та реанімує економіку. Причому за такого зниження ставки можуть сягати вкрай низьких, а часом і нульових позначок. Однак навіть у подібних ситуаціях боротьба з дефляцією потребує тривалого стимулювання економіки. І такого роду вливання грошей таїть у собі ризики різко зростаючої інфляції згодом, і навіть ризик надування бульбашок, оскільки потужне стимулювання часто відбувається у умовах критичної необхідності і супроводжується «відскоком від дна». Це змушує інвесторів здійснювати агресивні вкладення, які можуть супроводжуватися певними ризиками після завершення стимулюючих заходів.

Таким чином, можна сказати, що дефляція означає не позитивний процес, але й інфляції не можна дати позитивну характеристику. І тут варто повторити базис будь-якої економіки — баланс попиту та пропозиції, гармонія яких тримає інфляцію в розумних межах та сприяє здоровому розвитку економіки загалом.

Дефляція є дуже небезпечним процесом, який може вимагати тривалих стимулюючих заходів і приховувати передумови до початку рецесії. Велика депресія США у 20-30 гг. ХХ століття супроводжувалася саме дефляцією, і були потрібні величезні зусилля для виправлення ситуації.

Фото: GOOGLE.COM