Що таке кількісне пом'якшення
Одним із ключових інструментів нетрадиційної монетарної політики є купівля центральним банком цінних паперів на відкритому ринку. Цей інструмент називається кількісним пом'якшенням (англ. Quantitative Easing, або QE). Сам термін увів в обіг у 1995 р. німецький економіст Річард Вернер.
Історія кількісного пом'якшення
Для подолання глобальних економічних криз найбільші світові центробанки використовують нетрадиційну грошово-кредитну політику. Її характерні риси:
- нульові або навіть негативні базові процентні ставки
- близькі до нуля норми резервування для комерційних банків
- купівля на відкритому ринку боргових цінних паперів (QE)
Мета такої політики – стимулювання економіки шляхом надання майже безоплатної ліквідності. Якщо перші два інструменти є досить традиційними, то QE стало широко використовуватися під час кризи 2007–2009 років. Причиною цього є вичерпання ефекту від традиційних методів. Навіть знижені до нульового рівня відсоткові ставки не стимулювали зростання економіки.
Після початку епідемії коронавірусу масштаб кількісного пом'якшення лише збільшився. У березні 2020 р. Федеральна резервна система США (ФРС або FED) оголосила про те, що направить щонайменше 0,7 трлн дол. на скуповування казначейських та іпотечних цінних паперів. У середині 2020 р. було оголошено про подальші щомісячні купівлі у розмірі 120 млрд дол.
У результаті на 10 серпня 2021 р. баланс ФРС перевищив 8,2 трлн дол. З них на категорію цінних паперів, куплених на відкритому ринку (securities held outright), припадає 7,7 трлн дол., тобто 94%.
США були першопрохідниками у використанні кількісного пом'якшення:
- У 2001 р. банк Японії (BOJ) для подолання стагнації економіки почав активно купувати на відкритому ринку як облігації, а й акції компаній своєї країни.
- Національний банк Швейцарії (SNB) використав QE для ліквідації наслідків кризи 2008 року
- У 2009 р. банк Англії (BoE) почав скуповувати британські облігації, переважно державні, до кінця 2009 р. сума покупок досягла 200 млрд фунтів. До 2021 р. кошти, витрачені BoE на державні облігації, становили 875 млрд фунтів; ще на 20 млрд фунтів було придбано корпоративні облігації
- Європейський центральний банк (ECB) почав застосовувати кількісне пом'якшення у 2009 р. У наступні два роки він витратив на купівлю облігацій держав-членів ЄС чверть трильйона євро.
Результатом цих заходів стало значне зростання балансів найбільших світових центробанків.
Ключові результати використання QE:
- величезне зростання активів центробанків — на балансі п'яти перелічених банків перебувають цінні папери (переважно — високонадійні облігації) приблизно 25 трлн дол.
- можливість для комерційних банків та інших фінансових організацій позбавити свій баланс токсичних активів, наприклад, сумнівних іпотечних цінних паперів, продаючи їх центробанкам
- мінімальна вартість позикових коштів — як видно з першого графіка, США (враховуючи інфляцію) може позичати кошти за негативними ставками. Це також справедливо для Японії, Швейцарії, ЄС
- може відбутися зниження вартості валюти країни, яка практикує QE, що сприятиме стимулюванню її експорту
- зростання ринків — отримані від QE гроші частково вкладаються в цінні папери та нерухомість, що сприяє позитивній динаміці у цих напрямках
Найбільшою потенційною небезпекою для продовження кількісного пом'якшення є збільшення інфляції у провідних економіках світу, здатної перекинутись на інші країни. Це вже змусило ЦБ РФ підвищити ключову ставку: щодо березня 2021 року вона зросла з 4,25% до 6,5%
Вплив QE на фінансові ринки
Розберемо алгоритм кількісного пом'якшення:
1. Економіка входить у стан кризи: падає активність її суб'єктів; державі потрібні додаткові кошти; виникає ризик колапсу ринку.
2. Поряд з іншими заходами, що застосовуються для виходу з кризи, починається масова купівля центробанком високонадійних облігацій (як виняток можуть також скуповуватися акції та боргові цінні папери більш низької якості).
3. Отримані від центробанку гроші комерційні банки та інші фінансові установи вкладають в економіку: збільшується їхня кредитна та інвестиційна активність. У всій системі підвищується ліквідність та доступність кредитування.
4. Ринок отримує потужний сигнал, що центробанк:
- не залишить економіку у кризі
- масово скуповуватиме цінні папери, гарантуючи певний рівень попиту
5. Інвестори, бачачи зменшення прибутковості за якісними облігаціями та курс центробанку на QE, охочіше починають вкладати гроші у більш ризикові активи.
6. Високі ціни облігацій з фіксованою процентною ставкою, що підтримуються центробанком, призведуть до зменшення вартості подальших запозичень — відкриються можливості для відносно безболісного фінансування нових державних витрат.
Частка бюджетних витрат на обслуговування держборгу, млрд дол. Джерело: Бюджетне управління Конгресу (CBO)
| Показники бюджету | США 2019 р. | США 2020 р. |
|---|---|---|
| Виплати за держборгом | 423 | 387 |
| Загальна величина витрат | 4 447 | 6 552 |
| Відсоток на обслуговування держборгу від загальних видатків бюджету | 9,51% | 5,91% |
Наочний вплив QE на державні фінанси США можна простежити на прикладі даних у вищенаведеній таблиці — незважаючи на зростання американського держборгу на понад 2 трлн дол., витрати на його обслуговування зменшилися на 36 млрд дол. завдяки мінімальним процентним ставкам.
Але, як і інші інструменти державної економічної політики, кількісне пом'якшення має обмеження. Основні з них — ризики інфляції та роздмухування бульбашок. Значення має й загроза, що гроші, отримані банками від реалізації цінних паперів, не підуть далі в економіку, а лежатимуть мертвим вантажем. Так, до серпня 2020 р. надлишкові резерви американських банків становили 2,8 трлн дол. У міру виходу економіки з кризи потреба в QE об'єктивно знижується. Саме тому інвестори уважно стежать за заявами керівників найбільших центробанків, вишукуючи ознаки запуску процесу завершення кількісного пом'якшення: це знизить попит на цінні папери та сприятиме збільшенню вартості позик.
Перспективи застосування QE
Кількісне пом'якшення (QE) — один із ключових інструментів нетрадиційної грошово-кредитної політики, націленої на стимулювання зростання економіки. Його суть — скуповування центробанком на відкритому ринку цінних паперів, переважно облігацій інвестиційної якості. Наслідком цього є наддоступні, особливо для надійних позичальників, кредити та підтримку попиту цінних паперів. Зворотний бік QE — надування ринкових бульбашок та збільшення інфляції. Тому багато учасників ринку попереджають, що QE не буде мати постійний характер і в міру відновлення економіки від наслідків пандемії поступово завершиться.
Фото: GOOGLE.COM